Про школу


  Історія школи

                                                                   

Заснування школи в нашому селі

Село Лемешівка відоме з середини 17 століття. Свою чудову назву воно взяло від заняття поселенця, що перший облюбував цей мальовничий куточок Поділля. Багата й родюча земля, вісім багатих ставків, чудова природа полонила серце землероба. На горбочку, біля ставу він побудував кузню і почав виготовляти сільськогосподарський реманент. Першим таким знаряддям був леміш. Звідси і пішла назва нашого села – Лемешівка.

В с. Лемешівка вперше відкрито школу у 1899 році. Це була однокомплектна, в складі трьох класів, церковна єпархіальна школа, в якій навчалося до 50-ти дітей.

В 1908 році церковна єпархіальна школа була реорганізована в так звану народну школу. Кількість класів та учнів залишилась таж сама.

Навчання проводив один учитель. В школі вивчали російську мову, куди входило читання, граматика, каліграфія, арифметика та закон божий. Навчання проводилось на російській мові. Навчання і виховання проходило на основі релігійної моралі. В селі навчання було охоплено біля 17% від загальної кількості, яким треба було навчатись.

Навчання проводилось в одній кімнаті в звичайній того часу селянській хаті, обладнаній спочатку столами і ослонами. Партии появились значно пізніше. Класна дошка і крейда були єдиним засобом навчання. Перед  Великою Жовтневою соціалістичною революцією загальна грамотність населення в селі  Лемешівка не перевищувала 25 %. Сторожили села не пам’ятають ні одного випадку, щоб із їх односельчан хтось набув неповну середню освіту. Крім названої початкової школи в селі ніяких закладів для поширення освіти та культури серед населення не було, затее булла церква, костьол та корчма.

В перші роки Радянської влади були прийняті заходи щодо охоплення шкільного віку навчання в школі і ліквідації неписьменості серед дорослого населення. З цією метою було відкрито дві початкових школи, в яких одна проводила навчання українською мовою, а друга – польською.

Параллельно працювали групи. В цей же період починає швидко зростати і розширюватись навчальна матеріальна база школи. Підбираються, пристосовуються і відкриваються кращі приміщення села для школи, завозять, частково виготовляються на місці навчальне устаткування і обладнання для школи; організовується облік дітей для навчання, облік і звітність навчального процессу школи.

Для поширення культури і політичної освіти серед населення було відкрито клуб із бібліотекою і читальнею. Розпочато поширення серед населення газет, журналів і книжок, організовано читання доповідей і лекцій для населення.

В період колективізації сільського господарства з метою підготовки керівних і технічних кадрів для колгоспного виробництва району, в селі Лемешівці в період з 1930 по 1934 роки працювала так звана (РКШ) – районна колгоспна школа, яка зробила 3-4 випуски технічних і керівних працівників (агрономів, бригадирів рільничих бригад) для колгоспів і радгоспів району.

З кожним роком кількість дітей в масовій загальноосвітній школі зростала. Початкова освіта вже не задовольняла вимог населення до знань і культури. І тому в 1931 році на базі Лемешівської та М.Кутищанської початкових шкіл створюється Лемешівська неповна середня школа (семирічка), яка вже в 1939 році переростає в середню школу.

До тимчасової окупації в період Великої Вітчизняної війни 1941 року юнаки та дівчата встигли закінчити лише 8 і 9 класів.

В перші дні після звільнення в березні місяці 1944 року села Лемешівки від німецько-фашистських загарбників, відкривається семирічна школа. Вже в 1944 році в школі навчається 141 учень, а 1945 – 358 учнів.

В 1953 році Лемешівська семирічна школа реорганізовується в середню школу. Для здобуття середнбої освіти в школі навчалися діти з навколишніх сіл не тільки бувшого Комсомольського району, а також і з Хмільницького району. З 1953 року по 1963 рік (за 10 років) Лемешівська середня школа підготовила і випустила 434 учні. Таким чином Лемешівська середня школа дала своєму селу і країні юнаків і дівчат з середньою освітою.

З 1963 року по 1968 рік школа була не тільки середньою, а середньою трудовою політехнічною школою з виробничим навчанням. В зв’язку з перебудовою змісту і форм навчання політехнічним напрямком, 9-10 класи школи проходили виробниче навчання по профілях: трактористи, водії, рільники-механізатори.

В 1968 році в школі працювало 30 педагогічних працівників, з яких 17 мали вищу освіту, а інші середньо спеціальну та середню. В школі навчалося 431 учнів.

В 1989 році розпочалося будівництво нової школи, яке було закінчено в 1993 році. З 1 вересня 1993 року учні розпочали навчання в приміщенні нової школи. В даний час в школі працює 20 педагогічних працівників, з яких 16 маєть вищу освіту, 4 – середньо спеціальну.